У пошуках Білогородського горба: стаття від сектору екології Білогородської сільської ради
Природно-заповідний фонд нашої громади сьогодні – це шість унікальних об’єктів, що мають надзвичайну природоохоронну, наукову, екологічну та естетичну цінність для Білогородської громади та всього Київського регіону. З деякими об’єктами пов’язані давні історичні події, а з деякими… хитромудрі загадки. Так вже кілька років поспіль ми розшукуємо у прямому сенсі слова один з перших наших об’єктів – геологічну пам’ятку природи місцевого значення «Білогородський горб», яка була створена ще у 1979 році.
Предметом охорони Білогородського горба є гляціодислокації. Це дещо зміщені, порівняно з іншими схилами, рівні залягання шарів порід, що свідчить про пересування тут льодовика дніпровського зледеніння 180 тис. років тому. Зараз під дерном на Білогородських схилах ми вже не можемо візуально бачити ці порушення, але якби могли порівнювати їх один з одним, то бачили б, що відклади київської свити на Білогородському горбі залягають на декілька метрів вище, ніж у сусідніх пагорбах.
А суть інтриги та складність пошуків полягає в тому, що під час геологічної зйомки в 1960 р., коли науковці вперше виявили цей горб, на картах вони зобразили його розташування аж надто приблизно. І жодних тобі координат чи опису прилеглої місцевості. А якщо додати до цього відсутність великого інтересу до пам’яток місцевого значення за радянських часів, хаос за перебудови та перших років становлення незалежної України, то ми маємо станом на сьогодні три потенційних місця розташування Білогородського горба: горб з дотом у селі Шевченкове, що раніше було частиною Білогородки, три схили над річкою Ірпінь у Білогородці та пагорб проти Білогородки, поблизу… с. Лука.
Аби розібратись достеменно де ж знаходиться наш цінний предмет охорони – той самий Білогородський горб, що був свідком руху дніпровського льодовика, ми покликали на допомогу науковців з відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАН України – Романа Спицю, Сергія Дорошкевича та Анатолія Кушніра, які вивчають у тому числі фізико-географічні умови минулих геологічних епох (така собі історична геологія - саме те, що нам треба!).
До робочої групи долучився і завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету, професор Іван Мойсієнко, який проживає зараз у нашій громаді і вже кілька років досліджує рослинний покрив Білогородської СТГ, в тому числі, особливо ретельно, унікальну степову рослинність на валах і схилах Білгородського городища. Його досвід і знання що саме і де росте робить спільне дослідження змістовнішим і ще цікавішим. Адже степова рослинність на Київщині - це не типове явище, а рідкість. І, цілком ймовірно, що її поширення тут пов’язано з грунтами, на яких вона росте. Також до експедиції долучився його колега по Херсонському державному університету, відомий соціолог, громадський та культурний діяч Микола Гоманюк.
Приїзду науковців передувала робота організації з гуманітарного розмінування The HALO Trust, адже ми добре знаємо що прилітало і літає над нами ледь не щоночі. Тож усі польові дослідження здійснювались на попередньо ретельно обстежених та перевірених територіях.
Наразі, поки ще не піднялись трави на схилах, науковці визначили місця для подальших більш предметних досліджень, які будуть проведені весною та влітку цього року. І знаєте що? Після попередніх оглядин місцевості, керівник групи, завідувач відділу геоморфології та палеогеографії Інституту географії НАНУ Роман Спиця вважає, що цілком може виявитись так, що такий Білогородський горб у нас в громаді не один! Просто раніше пам’яткам місцевого значення не сильно приділяли увагу і досліджували досить швидко та ситуативно. Зараз же у нас є можливість (і головне - бажання!), як то кажуть, “копнути глибше”: дослідити що саме та в якій кількості у нас натворив колись льодовик.
Наостанок варто зазначити, що Білогородська громада не унікальна у своїх спробах впорядкування документів на давні об’єкти ПЗФ. Подібні пошуки ведуть чимало громад, які успадкували пам’ятки природи місцевого значення з радянських часів. Та, за допомогою фахівців, рано чи пізно ми всі знайдемо свої природні скарби, щоб берегти і пишатись ними.
Про інші об’єкти природно-заповідного фонду, розташовані на території Білогородської громади, можна прочитати тут.
Завідувачка сектору екології
Ольга Леонова
ecooffice.btg@gmail.com
