Громадське компостування: запускаємо в громаді пілотний проєкт
Громадське компостування: запускаємо в громаді пілотний проєкт
Більшість сільських мешканців добре знають, куди дівати опале листя, скошену та загребану траву. Ідеальний варіант — компостувати, щоб отримати натуральне збалансоване добриво. Непоганий — додати до купи перегною. Найгірший — спалювати на ділянці.
Під час спалювання рослинних відходів у повітря потрапляють дрібнодисперсний пил, чадний газ і токсичні сполуки. Це шкодить дихальній системі, загострює алергії, впливає на серце і судини. Окрім шкоди здоров’ю людини, дим осідає на ґрунті, рослинах і у воді, а в суху погоду підпали легко перетворюються на пожежі в посадках, на луках та полях. Так навесні минулого 2025 року в екосистемах громади вигоріли більше 40 гектарів територій — і значна частина таких пожеж починається саме зі “звичайного” спалювання рослинних решток.
Водночас є проста і нормальна альтернатива — компостування. Це не про “екологію для галочки”, а про те, щоб зелені відходи перетворювалися на корисний ресурс для землі.
Чим компостування відрізняється від купи перегною
Купа листя і гілок “десь за парканом” — це не компостування. Часто ми чуємо: “так воно ж перегниє!”. На жаль, у такій купі органічні відходи часто пересихають або, навпаки, гниють без доступу повітря, тому можуть неприємно пахнути або роками лежати практично в незмінному вигляді. Водночас компостування — це контрольований процес за рахунок правильного поєднання зелених (свіжих, соковитих) і сухих залишків рослинності, повітря і вологи. У результаті замість хаотичної купи на роки досить швидко можна отримати компост або біогумус — без запаху, без диму, без шкоди для довкілля і з реальною користю для родючості ґрунтів.
Все починається зі школи…
Восени 2025 року ми запустили в громаді пілотний проєкт з громадського компостування. Йдеться не про окремі садиби, а про комунальні установи й багатоповерхівки — місця, де біовідходи (кухонні та садові) утворюються одразу у великої кількості людей і домогосподарств.
Першим майданчиком для пілоту став Білогородський ліцей №1. Директорка ліцею Інна Петровська не просто підтримала ідею, а реально стала її драйвером для колективу. На території закладу за кошти бюджету сільської ради встановили трисекційний компостер, який наповнюють працівники шкільної кухні (кухонні відходи) та технічна працівниця, яка доглядає подвір’я (садові відходи). Відділ екології провів для персоналу коротке навчання з основ громадського компостування і - скептики не повірять! - усе чудово запрацювало з першого разу.
Більше того, про компостування розповіли школярам. Разом із класними керівниками вони долучилися до процесу і навіть почали приносити органічні відходи з дому. Єдина “проблема” (і то приємна) — об’єму компостерів виявилося замало для потреб такої великої школи. Тому впродовж 2026 року коштами сільської ради планується закупити та встановити додаткові секції, а сам підхід до шкільного компостування будемо масштабувати й на інші заклади освіти в громаді.
…і багатоквартирних будинків теж
Ще одна частина пілотного проєкту з громадського компостування стартувала в зоні багатоповерхової забудови в центрі Білогородки — у старому житловому фонді на вул. Володимирській, 56–58.
Тут встановлено компостери позаду контейнерного майданчика для сміття. Долучитись можуть мешканці всіх п’ятиповерхівок і приватних будинків довкола. Однак враховуючи, що в компост мають потрапляти лише певні види органічних відходів у визначеній послідовності, — для того, щоб долучитись до компостування тут, охочі мають прослухати коротенький інструктаж та отримати доступ (ключ) до компостера.
На черзі — запуск пілотного проєкту з компостування в одному з житлових комплексів та вивчення громадської думки щодо подальшого впровадження громадського компостування у Білогородській громаді.
Інформація підготовлена
відділом екології та природних ресурсів
Білогородської сільської ради
